Казки на ніч для дітей 4 років

Казки на ніч для дітей 4 років можуть бути трохи довшими, але все одно спокійними й лагідними — саме те, коли день згасає. Ось одна, щоб почитати сьогодні.

A My Lullaby пише нову казку щовечора, з ім'ям вашої дитини, рідною мовою, і надсилає на пошту перед сном.

Сонне маленьке лисеня

Маленьке лисеня цілий день гралося в лісі.

Воно бігло за метеликом. Хлюпалося в струмочку. Скочувалося з м'якого мшистого пагорба.

Коли з'явилася перша зірка, лисеня позіхнуло великим-великим позіхом.

Воно подріботіло додому, у затишну нірку під старим дубом.

Мама-лисиця огорнула його теплим хвостом, наче м'якою ковдрою.

"Заплющ оченята, малий," — тихо сказала вона. "Ліс уже засинає."

Лисеня слухало тишу — шелест листя, пісеньку одного маленького цвіркуна.

Вдих. Видих.

І маленьке лисеня поринуло в сон, тепле й безпечне, аж до ранку.

Ще казки на цей вечір

Видра і тиха річка

Коли сонце сіло, річка стала кольору молока й срібла.

Маленька видра лежала на спині просто посеред неї. Вона плавала цілий день — під мостом, повз очерет, аж до великого сірого каменя і назад.

Тепер вода несла її поволі, і вона зовсім не гребла.

Над нею небо ставало темно-синім. Птах перетнув його один раз — і зник.

— Час додому, — гукнула мама з берега.

Маленька видра підпливла до нірки, де мох був густий і сухий. Обтрусила воду з хутра. Позіхнула величезним позіханням.

А потім скрутилася біля мами й слухала річку, яка текла собі далі й далі — уже без неї.

І це було останнє, що вона почула.

Білка, що рахувала зорі

Молода білка ніяк не могла заснути, тож вилізла на самісіньку верхівку сосни рахувати зорі.

— Одна, — сказала вона. — Дві. Три.

На сьомій пішло вже повільніше. На дванадцятій вона збилася й мусила починати спочатку.

Гілка тихенько гойдалася під нею. Соснова глиця пахла теплом — так, як пахне наприкінці довгого дня.

— Дев'ятнадцять, — сказала білка. — Двадцять. Два…

Число кудись поділося.

Внизу ліс був темний і безпечний. Її гніздо було повне моху, і брати вже спали в ньому.

Тож білка злізла вниз, лапка за лапкою, і втиснулася поміж них.

Вона збиралася рахувати далі. Дійшла до одного.

Нова казка щовечора?

Зареєструйтеся, щоб щовечора отримувати нову персональну казку для вашої дитини просто на пошту.

Спробувати безкоштовно