Шукаєте короткі казки на ніч для дітей 3 років українською? Ось ніжна історія, щоб почитати сьогодні — безкоштовно.
A My Lullaby пише нову казку щовечора, з ім'ям вашої дитини, рідною мовою, і надсилає на пошту перед сном.
Маленький зайчик цілий день стрибав і грався.
Тепер сонце сідало, і галявина ставала м'якою та сірою.
Зайчик пострибав додому — стриб, стриб, стриб — повз сонні стокротки, що склали пелюстки на ніч.
У теплій нірці чекала мама-зайчиха. "Час відпочивати, малий," — сказала вона.
Зайчик умостився в м'якому затишному ліжечку. Двоє довгих вушок обм'якли. Двоє оченят стали важкими.
Вдих. Видих.
І маленький зайчик поринув у сон, мріючи про нові стрибки завтра.
Маленький їжачок збирав листя.
Червоний листочок він знайшов під яблунею. Золотий — біля тину. А потім знайшов великий брунатний, майже такий самий широкий, як він сам, — і мусив штовхати його носиком усю дорогу додому.
Він склав купку. Поплескав її лапками. А потім зробив купку більшою, бо добре ліжечко має бути глибоким.
Коли в лісі стемніло, їжачок заліз усередину.
Листя зашаруділо: шур, шур, шур. А потім затихло.
Він згорнувся маленьким круглим клубочком — колючки назовні, теплий носик усередині.
— Добраніч, листя, — сказав їжачок.
І листя гріло його цілу ніч.
Високо у старому дубі жила маленька сова, яка не хотіла спати.
— Але ж сови вночі не сплять, — сказала вона.
— Маленькі сови сплять, — відповіла мама. — Маленькі сови сплять, ростуть і прокидаються більшими.
Маленька сова подивилася в темряву. Вона побачила місяць. Побачила одну зірку, потім дві, а потім більше зірок, ніж могла порахувати.
Вона прислухалася. Вітер ішов між листям. Далеко-далеко річка текла й текла.
Очі стали важкими. Пір'їнки стали теплими й м'якими.
— Ще тільки одну зірку, — сказала вона тихенько.
Але перш ніж знайшла її, маленька сова вже міцно спала.
Зареєструйтеся, щоб щовечора отримувати нову персональну казку для вашої дитини просто на пошту.
Спробувати безкоштовно